9 грудня Рада Європейського Союзу прийняла висновки щодо боротьби з безкарністю за злочини, скоєні у зв'язку з агресивною війною Росії проти України. Ці висновки підкреслюють необхідність ефективного судового переслідування осіб, які вчинили військові злочини та злочини проти людяності, і закликають держави-члени вжити ряд заходів у цьому відношенні.

Рада закликала держави-члени повністю імплементувати положення Римського статуту, який визначає найсерйозніші міжнародні злочини, такі як геноцид, військові злочини та злочини проти людяності, і забезпечити універсальну юрисдикцію. Універсальна юрисдикція дозволяє переслідувати ці злочини незалежно від місця їх вчинення чи національності винних, що є ключовим інструментом у боротьбі з безкарністю.

Рада також наголосила на важливості співпраці з Міжнародним кримінальним судом (МКС), який відіграє ключову роль у переслідуванні військових злочинів, і закликала підтримати Генеральну прокуратуру України, яка збирає докази злочинів, скоєних російськими військами.

Ці дії є відповіддю на широко задокументовані військові злочини, вчинені російськими військами в Україні, включаючи масові вбивства мирних жителів, примусові депортації та напади на цивільну інфраструктуру. Реалізація цих рекомендацій спрямована на притягнення винних до відповідальності та гарантування того, що ці злочини не залишаться безкарними.

У Генштабі України повідомили, що російські війська продовжували обстріли в різних районах, включно з Бахмутом і Авдіївкою, а також атакували об'єкти цивільної інфраструктури в Донецькій, Запорізькій і Луганській областях. Внаслідок вогню із системи С-300 постраждали житлові будинки та об’єкти інфраструктури, у тому числі банк та пожежна частина у Великій Писарівці. Українська артилерія у відповідь обстріляла блокпости та пункти зосередження російських військ.

Президент Володимир Зеленський назвав ситуацію в Бахмуті, Соледарі та інших районах "дуже складною", звинувативши Росію в повному знищенні Бахмута постійними обстрілами.

Сполучені Штати оголосили про новий пакет військової допомоги на 275 мільйонів доларів, який включає обладнання для боротьби з безпілотниками, системи протиповітряної оборони та боєприпаси для HIMARS. Водночас ISW оцінило, що Росія намагається використати переговори з Україною як інструмент пропаганди, намагаючись ізолювати Київ від західних союзників. 

10 грудня Рада ЄС схвалила пакет фінансової допомоги Україні на 2023 рік у розмірі 18 млрд євро. Ці заходи спрямовані на:

• надання короткострокової фінансової допомоги,

• фінансування нагальних потреб України,

• підтримка реконструкції критичної інфраструктури,

• надання первинної допомоги в довгостроковій відбудові країни після війни,

• підтримка України на шляху інтеграції до Європейського Союзу.

Це ключовий крок у продовженні підтримки України перед російською агресією.

12 грудня російські війська захопили південний і східний кордон Бахмута, за деякими даними, бої точилися в промисловій зоні на сході міста. Українські війська успішно відбили атаки на північний схід від Бахмута та в районі Сіверська, Горлівки та Авдіївки. Обидві сторони вели наступальні дії на кордоні Харківської та Луганської областей і на заході Донецької області. Російські війська зміцнювали свої сили в районі Сватова, а українські зосередили війська в Бахмуті.

Вранці 14 грудня в Києві сталося три вибухи, спричинені атакою безпілотників Shahed 136. Президент Володимир Зеленський заявив, що українська ППО збила 13 з них. Водночас генерал Олексій Громов заявив, що найбільше зіткнень з російськими військами відбулося в Донецькій і Луганській областях, де за тиждень зафіксовано 388 бойових дій, а на півдні України – лише три. Українським військам вдалося відкинути росіян на 1,5 км в районі Діброви поблизу Бахмута, також тривали важкі бої в районі Білогорівки.

У відповідь на терміновий запит української влади на тлі ескалації російських атак на інфраструктуру офіційні особи США завершували план доставки системи ППО Patriot в Україну. Проте висловлювалися побоювання, що доставка «Патріотів» може спричинити ескалацію конфлікту, що підкреслювалося попередженнями Росії про те, що система стане мішенню для атак.

Міністерство оборони Великої Британії оцінило, що білоруські та російські сили, дислоковані в Білорусі, наразі не становлять загрози для півночі України. Водночас, за даними ISW, Росія могла планувати наступ на початку 2023 року, тоді як українці продовжували контрнаступ. Керівник офісу президента України Андрій Єрмак анонсував обмін полоненими, в ході якого були звільнені 64 українських військових і громадянин  США Суеді Мурекезія.

Ілюстративне фото. Створено ШІ