
Огляд ЗМІ

Wojciech Pokora
редактор
Шпигунство під час війни в Україні
Війна в Україні набула багатовимірного характеру і охопила майже всі можливі сфери державної діяльності. Збройні та дипломатичні дії давно перестали бути єдиними формами конфлікту, і значення операцій розвідки та контррозвідки значно зросло. Шпигунство в реаліях українсько-російського протистояння охоплює широкий спектр активностей – від класичного збору інформації про пересування військ та критичну інфраструктуру, через інфільтрацію цивільної адміністрації, до операцій у глобальному масштабі в кіберпросторі. Наприкінці грудня 2024 року, коли ситуація на лінії фронту залишається нестабільною, спецслужби обох сторін – але особливо російські, враховуючи багаторічну практику та інституційну базу – є надзвичайно активними та постійно вдосконалюють свої методи.
Цей текст має на меті представити основні аспекти, пов’язані з російським шпигунством в Україні, а також висвітлити в окремому розділі методи та приклади українських розвідувальних операцій. Дані взяті з офіційних повідомлень Служби безпеки України (СБУ), а також з інформації Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ). Також будуть згадані медіапублікації.
Російське шпигунство в Україні: огляд явища
Росія історично мала розгалужені розвідувальні структури на території України, які сягають часів Радянського Союзу, а пізніше й періоду, коли Київ тісно співпрацював із Москвою за правління прокремлівських політиків. Ще з 2014 року, коли Росія анексувала Крим і почала підтримувати сепаратистів на Донбасі, зверталася увага на проникнення російських агентів до української державної адміністрації та збройних сил. Ескалація війни в лютому 2022 року лише посилила активність цих структур. Як повідомляє СБУ (наприклад, у повідомленні за серпень 2023 року: https://t.me/SBUkr/9333), українська контррозвідка виявляє все більше випадків прямого шпигунства на користь Росії – затримуються як особи з оточення посадовців середньої та вищої ланки, так і інформатори серед цивільного населення, яким пропонуються гроші за передачу даних про переміщення українських військ.
Повідомлення за серпень 2023 року: https://t.me/SBUkr/9352, ілюструє приклад того, як Росія дедалі частіше використовує так звані «сплячі осередки» (англ. sleeper cells) – агентів, які довгий час перебувають в Україні без активної розвідувальної діяльності, щоб у ключовий момент здійснювати диверсії або передавати важливу розвідувальну інформацію. Газета The Guardian вказує на динамічне зростання кількості неформальних агентів, яких часто вербують серед українців, які симпатизують Росії з ідеологічних або економічних причин.
З міркувань безпеки українські служби не розкривають усіх деталей щодо зірваних операцій, однак численні повідомлення свідчать, що найчастішими цілями російських шпигунів є системи зв’язку української армії, місця зберігання зброї та боєприпасів, а також збір інформації про ключових командирів Збройних сил України. Також надходять повідомлення про проникнення агентів до місцевих органів влади та широкого спектру цивільної адміністрації.
Форми та техніки стеження
Як на території України, так і в областях, які були або досі перебувають під тимчасовим контролем Росії, розвідка Російської Федерації застосовує різноманітні методи шпигунства. Особливу увагу приділяють боротьбі в сфері кібербезпеки. Російські кіберрозвідувальні групи, такі як Sandworm чи APT28 (які приписують ГРУ), дедалі частіше приховують свої операції, маскуючись під інші кіберзлочинні групи. Це ускладнює атрибуцію атак безпосередньо до російської військової розвідки. Такі дії дозволяють отримувати дані про стратегічні плани України, військову документацію або мережеву інфраструктуру, зокрема критичну, а також саботувати роботу ключових систем.
Окрім кіберактивностей, класичні техніки розвідки все ще відіграють значну роль. Агенти, що діють на місцях, збирають візуальні дані, аналізують переміщення військової техніки або проводять дезінформаційні кампанії, поширюючи чутки про нібито поразки української армії.
Частина інформаторів досі в икористовує традиційні методи передачі даних, такі як «тайники» (приклад передачі вибухових матеріалів через тайник: https://t.me/SBUkr/13599) або зашифровані повідомлення у месенджерах.
Прочитайте все
Zobacz więcej
Завдання фінансується з фінансових ресурсів Міністра
