Європейські перспективи України на кінець 2024 року

Питання інтеграції України до Європейського Союзу залишається одним із ключових питань політичних і медійних дебатів як у самій Україні, так і в країнах-членах ЄС. З моменту отримання офіційного статусу кандидата до ЄС у 2022 році український уряд зосереджується на реформах і адаптації національного законодавства до acquis communautaire ЄС. Як поступовий переговорний процес, так і інтенсифікація дій української влади у сфері боротьби з корупцією, реформи правосуддя чи зміцнення оборонних спроможностей визначають динаміку відносин Києва з Брюсселем. У цій статті буде висвітлено найважливіші факти та обставини, що впливають на подальші переговори щодо членства України в ЄС, з урахуванням поточної ситуації.

Історичний і геополітичний контекст

З моменту здобуття незалежності у 1991 році Україна в різній мірі проявляла проєвропейські прагнення. Цей процес помітно прискорився після 2014 року, коли внаслідок подій на київському Майдані відбулася зміна влади та почалася рішуча орієнтація на Захід. Вирішальне значення тоді мала також агресія Росії в регіоні Донбасу та анексія Криму, що змінило геополітичний розклад у всій Східній Європі.

У червні 2022 року, у відповідь на офіційну заявку України на членство, Європейська Рада ухвалила рішення про надання Україні статусу країни-кандидата. Цю подію визнали переломним моментом та символічною «історичною миттю» у взаємовідносинах Києва та Брюсселя. Українська влада тоді оголосила про прискорення реформаторських дій з метою якнайшвидшого відкриття офіційних переговорів щодо вступу до ЄС.

Водночас українська влада наголошує на широкому геополітичному тлі, вказуючи на продовження збройного конфлікту на сході країни та необхідність забезпечення стабільності у всьому регіоні. Співпраця з Європейським Союзом, особливо у сфері безпеки та оборони, набуває в цьому контексті особливого значення.

Прогрес у переговорному процесі щодо вступу

У першій половині 2023 року Європейський Союз розпочав офіційні переговори з Україною за кількома напрямками. Згідно з інформацією, наданою європейськими інституціями та неурядовими організаціями в Києві, протягом 2023 року вдалося завершити або щонайменше попередньо погодити кілька початкових розділів, що стосуються регулювання торгівлі та митного співробітництва. Динамічний розвиток торгівлі між Україною та ЄС є одним із найважливіших аспектів співпраці обох сторін, а зона вільної торгівлі (DCFTA) — незважаючи на триваючу війну — реально розвивається. Також продовжується процес гармонізації стандартів виробництва та контролю якості в сільському господарстві, що має суттєве значення для майбутнього членства у Спільній аграрній політиці ЄС.

Однак найбільшими викликами залишаються розділи, пов’язані із судовою системою, верховенством права та боротьбою з корупцією. Реформи у сфері правосуддя та ефективна боротьба з корупцією є пріоритетами з самого початку переговорів щодо вступу. Саме ці сфери визначають темпи подальшої інтеграції. Європейські інституції очікують повної прозорості, посилення незалежності судової системи та ефективного впровадження антикорупційного законодавства.

Прочитайте все